Не існує безвихідних ситуацій. Людина мабуть так влаштована, щоб створювати собі проблеми, а потім шукати шляхи їх вирішення, було б бажання…
Український бізнес знайшов вихід з ситуації на тему «як жити без світла». Так, в якомусь плані ми відкотилися на пару століть назад, але сучасний світ не стоїть на місці, тому і з’явилися біля ресторанів, крамниць та банків генератори, від них же заживлюються підприємства. Та чи вистачає цих обсягів потужності для нормальної роботи металургійної галузі та у скільки обходиться ця незвична сучасна розкіш?
Генератор – вихід зі становища?
Після масованої атаки наприкінці листопада великі підприємства-гіганти із безперервним циклом виробництва зупинились на декілька днів, аварійні відключення призвели до зупинки доменних печей, які досить важко запустити. Як фіксує Національний банк частина підприємств просто була змушена припинити, скоротити свою діяльність або перевести виробництво у нічні години з причини постійних відключень, тому що генератори не здатні забезпечити живленням великі промислові підприємства від яких особливо залежить відновлення економіки всієї країни. Адже, для прикладу, до пандемії у 2019 році підприємства з чорної металургії споживали 17 083 ГВт/рік, а кольорової 1 550 ГВт/рік. Хоча деякі з виробників і запроваджують альтернативне живлення, це коштує надто дорого. Тим паче, за логікою, спрацьовує своєрідний «ефект генератора» – зростають ціни на продукти виробництва, бо ж якщо електрика від мережі коштує для бізнесу близько 5 грн/кВт, то живлення від генератора 20-25 грн/кВт, а з січня цього року відбулося удорожчання на 107%. В результаті складно інколи реалізувати товар з-за падіння платоспроможності населення і це не враховуючі збитки від відключень та стрибків напруги, які не кожне обладнання здатне витримати. Перехід бізнесу на дизелі та генератори може спричинити інфляцію у 2023 році на 1-2%. На кінцеву ціну впливають і проблеми з логістикою – те, що завжди перевозили морем, змушені перевозити суходолом, а це не лише сповільнює процес, але й підвищує вартість продукції.
Але також як показує практика, мало придбати генератор, привезти, пройшовши труднощі логістики та неузгодженості на митниці, який коштує кругленьку суму, після цього виникають технічні проблеми щодо його налаштування та брак фахівців. За період з лютого минулого року залишили країну 14,5 млн українців, 11,7 млн виїхали до країн Євросоюзу. Частина повернулась, але за даними на кінець грудня минулого року від 5 до 7 млн ще знаходяться за кордоном і ця ситуація навряд чи зміниться до кінця війни. Інколи заважає і державне регулювання за даних обставин, а саме потреба отримувати дозвіл на генерацію чи зберігання пального, тому що промислові генератори це «махіна» з баком у півтори тони, яку треба постійно заправляти і мати запас пального для нього.
Очікування кінця
Наразі важко щось прогнозувати, тому що все залежить від подальшого перебігу війни та від кількості руйнувань інфраструктури, але за оцінками всіх спеціалістів енергетична криза протягнеться до літа. Часткове вирішення проблеми вбачається у приєднанні України до енергетичного Євросоюзу та можливого імпорту електроенергії. Але за кордоном вона коштує удвічі більше та втім це все одно менше, ніж вартість електрики від генератора, тому для деяких підприємств це могло б бути певним виходом з ситуації.
Якими б скрутними не були умови, компанія «Тонмет Холдінг» тримається на ринку металургійної галузі з 2005 року та змогла зарекомендувати себе як надійний партнер протягом усієї діяльності. Маючи величезний асортимент, професійний колектив, неабиякі можливості з доставки та обробки металу завдяки довгостроковій співпраці з підприємствами-виробниками, компанія здатна задовольнити найвибагливіших клієнтів, тому що головна мета компанії – максимально забезпечити металопродукцією всіх бажаючих фізичних осіб та підприємств будь-якої галузі.
Автор: Ольга Михольська